ДБР передало до НАБУ заяву нардепа Железняка щодо можливих розкрадань в енергетиці за часів Галущенка
Державне бюро розслідувань (ДБР) передало до Національного антикорупційного бюро (НАБУ) заяву щодо можливих розкрадань в енергетиці за часів ексміністра енергетики Германа Галущенка. Її подав народний депутат від парламентської фракції "Голос" Ярослав Железняк.
Про це повідомила пресслужба ДБР.
Там не називають імені колишнього посадовця, проте Железняк стверджує, що йдеться про Германа Галущенка, якого нещодавно звільнили з посади голови Мін'юсту.
За даними нардепа, у період виконання службових обов’язків Галущенко міг допустити порушення під час укладання та виконання договорів у енергетичному секторі. Йдеться, зокрема, про авансові платежі державних підприємств на значні суми, роботи за якими не були завершені в повному обсязі або не підтверджені документально.
Водночас було встановлено, що НАБУ вже здійснювало досудове розслідування у кримінальному провадженні від 5 січня 2021 року за фактами, викладеними у заяві нардепа. Також з 5 травня того ж року Головне слідче управління ДБР проводило розслідування за аналогічним фактом, підслідність у якому визначено за НАБУ.
"Зважаючи на це, у взаємодії з Офісом генерального прокурора було ухвалене рішення передати заяву депутата до НАБУ відповідно до частини четвертої статті 218 Кримінального процесуального кодексу України", — пояснили у ДБР.
У відомстві також наголосили, що самі "зацікавлені максимально швидко розібратися у ситуації та встановити істину".
"Однак закон чітко визначає підслідність таких проваджень. Саме тому матеріали передано до НАБУ, яке має повноваження завершити розслідування. Ми розраховуємо, що колеги ретельно дослідять усі обставини, і в разі необхідності, ДБР готове надати будь-яку допомогу в межах закону", — додали там.
Дводенний розгляд звільнення Галущенка і Гринчук
Голосування у Раді за звільнення Галущенка і Гринчук, які фігурують у корупційній схемі розкрадань в енергетиці, з посад очільників Мін'юсту та Міненерго відповідно, мало відбутись ще 18 листопада. Втім, тоді голова парламенту Стефанчук закрив засідання після того, як нардепи з фракції "Європейська солідарність" заблокували трибуну з вимогою відставки всього Кабміну.
19 листопада під час засідання парламенту, на якому знову розглядали постанови про звільнення Галущенка та Гринчук, народні депутати підтримали рішення викликати обох урядовців, а також голову уряду Свириденко до сесійної зали на 13:00.
Після 30-хвилинної перерви о 12:50 спікер Руслан Стефанчук пояснив, що прем’єрка перебуває на переговорах з представниками МВФ, тому позицію уряду представлятиме віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка. Після виступу віцепрем'єра нардепи проголосували за позбавлення Галущенка та Гринчук міністерських портфелів. Варто зазначити, що вони також не прийшли до зали парламенту.
Схема масштабної корупції у сфері енергетики
10 листопада в НАБУ заявили про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики, у межах якої відбулось понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів державного Енергоатому у вигляді "відкатів". Сплачували їх контрагенти компанії, яких їм навʼязували учасники схеми.
10 листопада НАБУ оприлюднило записи розмов фігурантів з кодовими іменами, та стверджує, що до схеми увійшли: "Рокет" (був радником ексміністра енергетики Германа Галущенка), "Тенор" (був виконавчим директором з фізичного захисту та безпеки Енергоатому), а також відомий бізнесмен та ще чотири людини. За даними слідства, загалом їм вдалося "відмити" 100 мільйонів доларів.
В Енергоатомі заявили, що повністю співпрацюють зі слідчими органами, сприяють прозорому розслідуванню та надають всі запитувані правоохоронцями матеріали.
В Офісі президента заявили, що всі причетні до корупційних схем у сфері енергетики мають бути покарані. Володимир Зеленський наголосив на потребі "результативних дій" і невідворотному покаранні.
10 листопада "Українська правда" повідомила, що НАБУ провело обшуки в бізнесмена та співвласника "Кварталу 95" Тимура Міндіча, який за кілька годин до цього залишив Україну. У Держприкордонслужбі заявили, що не мають доступу до інформації щодо виїзду бізнесмена.
Видання також писало, що перший заступник голови САП Андрій Синюк міг контактувати з Міндічем, але посадовець це заперечив. Після цього керівник САП Олександр Клименко створив комісію для перевірки можливого витоку даних.
11 листопада наглядова рада НАЕК "Енергоатом" заявила, що ставиться з максимальною серйозністю до нещодавніх звинувачень у корупції, пов’язаних із працівниками компанії. У зв’язку з цим скличуть спеціальне засідання для оцінки ситуації та визначення подальших дій.
В Енергоатомі заявили, що нещодавній випадок, пов'язаний із корупційним скандалом, не вплинув на виробничі плани та безпеку атомних станцій.
Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що бізнесмен і співвласник "Кварталу 95" Тимур Міндіч виїхав за кордон, а бюро з’ясовує, хто міг цьому сприяти. За його словами, в корупційній справі в енергетиці фіксували чотирьох міністрів українського уряду різних періодів.
11 листопада Міністерство юстиції підтвердило, що за участі міністра Германа Галущенка провели слідчі дії у справі щодо корупції в Енергоатомі. Відомство заявило, що міністр сприяє слідству та утримується від коментарів до завершення розслідування.
11 листопада НАБУ опублікувало новий епізод "плівок НАБУ", де розповіли, як учасники злочинної організації, які фігурують у справі про розкрадання в Енергоатомі, передавали гроші колишньому віцепрем’єру, якого у внутрішньому спілкуванні називали "Че Гевара". Йдеться про ексвіцепрем'єра — міністра національної єдності Олексія Чернишова, якому в той день повідомили про підозру.
Ексміністр економіки України у 2019-2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив, що йде з Наглядової ради Енергоатому. Згодом премʼєр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що уряд перезапускає діяльність Енергоатому. Першим рішенням став розпуск Наглядової ради компанії.
11 листопада під час засідання суду щодо обрання запобіжного заходу Ігорю Миронюку прокурор у справі оголосив, що Герман Галущенко, ексміністр національної єдності Олексій Чернишов та Тимур Міндіч є фігурантами справи про розкрадання в Енергоатомі та проти них теж триває розслідування.
12 листопада ВАКС обрав запобіжний захід приватній підприємиці Людмилі Зоріній у вигляді тримання під вартою на 60 днів і 12 млн грн застави, яку за неї вже внесли.
Приватній підприємиці Лесі Устименко призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 25 млн грн. У справі вона фігурує як працівниця бек-офісу. За неї внесли необхідну суму і вона вийшла із СІЗО.
Колишнього радника ексміністра енергетики Германа Галущенка Ігоря Миронюка взяли під варту до 8 січня 2026 року з можливістю внесення застави у 126 мільйонів гривень. У "плівках НАБУ" його ідентифікують як "Рокета".
Виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки Енергоатома Дмитру Басову призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 40 мільйонів гривень. У справі він фігурує як "Тенор".
Виконавчому директору з безпеки Енергоатома Ігорю Фурсенку — тримання під вартою до 8 січня 2026 року з можливістю внесення застави у 95 мільйонів гривень. На "плівках НАБУ" Фурсенко має прізвисько "Рьошик".
Ексміністру національної єдності Олексію Чернишову, який за даними слідсва фігурує у справі як "Че Гевара", суд призначив тримання під вартою до 16 січня 2026 року з можливістю вийти під заставу у 51 мільйон гривень. За нього вже заплатили цю суму і він вийшов із СІЗО.
ПО ТЕМI
